Унікальна історія


Невеличке селище з населенням у 200 людей розташоване на відстані п'яти кілометрів від Старих Кодаків. 

Незважаючи на те, що по закінченні Другої світової війни на антинімецькій хвилі в березні 1946 року воно було перейменоване на Дніпровське (деколи його звуть Дніпрове), місцеві продовжують використовувати історичну назву – Ямбург.


Історія Запоріжжя (Вікіпедія)


Заснування міста





Карта Олександрівська, початок ХХ століття







                                 

                                  Олександрівськ у XIX ст.






Роки Російської імперії


Кінець 1910-х років

Роки українсько-радянської війни




Кічкаський міст, підірваний махновцями при відступу в січні 1920 року

Радянські часи


Будівництво ДніпроГЕС, 1934 рік








Житлові будинки по вул. Леніна, фотографія 1936 року
Друга світова війна






Зустріч Гітлера і фельдмаршала фон Манштейна в Запоріжжі.
(На передньому плані зліва на право: А. Гітлер, Е. фон Манштейн і генерал Люфтвафе В. фон Ріхтховен)
Повоєнні роки










Леонід Брежнєв — перший секретар Запорізького обкому Партії з 30 серпня 1946 по листопад 1947









Дніпро

НАША  РІЧКА)))

РІЧКА НАШОГО МІСТА)))



Назва Дніпро є скіфською за походженням. Скіфське Данапр перекладається як «глибока ріка» (дан — ріка + апр — глибокий).
Найдавніші письмові відомості про Дніпро залишив грецький історик і географ Геродот у четвертій книзі своєї історії, що називається «Мельпомена»: Борисфен — так він називав Дніпро. Перші вітчизняні відомості про Дніпро є в літописах Київської Русі — «Повість врем'яних літ» й у великому поетичному творі «Слово о полку Ігоревім».

Цікаві факти про Дніпро

1. Дніпро — легендарна річка, оспівана багатьма українськими поетами, міцно увійшла в древній і сучасний фольклор. Існує кілька версій походження назви. Основною вважається теорія про іранські коріння, де «Дніпро» означає «глибоку річку». Однак різні народи пропонували свої найменування. Так, Геродот ще в V столітті до нашої ери говорив про Борисфен, що означає «річка з півночі». Трохи пізніше в римських джерелах Дніпро називається Данапріс. А слов’яни Київської Русі прозвали водну артерію Славутичем.

2. Вже в IV-III тисячолітті до нашої ери тут жили слов’янські племена радимичів, кривичів, дреговичів. Пізніше по річці проліг відомий торговий шлях «З варяг у греки», що пов’язував Балтійське і Чорне море. Незважаючи на те, що функція Дніпра як торгового і транспортного маршруту періодично слабшала через набіги кочівників, він завжди грав важливу роль в господарстві і культурі народів, що населяли його береги.

3. Найбільшим містом на Дніпрі є Київ, столиця України. Тут, як і в інших великих прибережних населених пунктах, прекрасно обладнані обидва береги.

4. Одним з найцікавіших рукотворних місць річки є Дніпрогес (посилання). Це гідроелектростанція, розташована в Запоріжжі. Вона була запущена в 1932 році і є найстарішою енергетичною спорудою на Дніпрі. .

5. Не можна не згадати про острів Хортиця (посилання), який є найбільшим на Дніпрі. Це місце найбільш відомо завдяки тому, що в XVI-XVIII століттях тут розташовувалися зміцнення Запорозької Січі. 

6. Велика частина дніпровських порогів розташована між Дніпром і Запоріжжям, раніше вони часто ставали причиною аварій водного транспорту. Саме тому аж до побудови ГЕС судноплавство на цьому відрізку було обмежено. Дніпровські пороги увійшли в літературу і легенди. Так, один з них, відомий під назвою Ненаситець, нині не існує — колись він був підірваний, щоб налагодити ходіння кораблів. Свою назву поріг отримав за суворість характеру і високу складність в проходженні. Вважалося, що він забирає життя кожного десятого сміливця, який вирішив спуститися по річці.

7. Також в районі порогів деякі аквалангісти досі шукають скарби, імовірно затонулі тут разом з потерпілими крах суднами. Одна з легенд говорить, що війська отамана Івана Підкови після чергового нападу на Стамбул перевозили через поріг дивовижні багатства. Кажуть, що в їх числі була статуя коня, цілком відлита із золота. Кілька кораблів розбилися на порогах, а скарби залишилися десь на дні.

8. Професійні дайвери (посилання) сьогодні продовжують вивчати дно Дніпра біля старовинних міст, розраховуючи виявити історично цінні артефакти, і зовсім не дарма. Багато знахідок просто вражають: унікальна зброя і посуд, останки стародавніх тварин і так далі. На тих ділянках, які були затоплені після пуску великої кількості ГЕС, аквалангістами були виявлені залишки християнського храму та інших будівель.

9. Через час з’ясувалося, що раніше тут розташовувалося село. Є й інші затоплені пам’ятки, наприклад, козача фортеця, острів Перун, водомірний пост кінця ХІХ століття.

10. Побачити річку Дніпро ви можете з території трьох різних країн, але, звичайно, щоб насолодитися всією пишнотою її просторів краще їхати в Україну. Найбільш популярні і красиві міста на Дніпрі — Київ, Дніпро, Запоріжжя, Черкаси, Херсон.

 Якщо ви знаєте цікаві факти про Дніпро, яких немає в даній статті, будь ласка, поділіться ними в коментарях.

ДНІПРОГЕС - СВІТОВИЙ  ЛІДЕР ГІДРОЕНЕРГЕТИКИ










Символом радянської індуст­ріа­лі­за­ції був Дніпрогес — найпотуж­ні­ша та найдосконаліша в світі гід­роелектростанція, збудована в роки першої п’ятирічки. Її було закладено навесні 1927 р. за проектом академіка АН СРСР І. Олександрова. Дніп­рогес був проголошений пріо­ритетною новобудовою “загальносоюзного значення”. 
10 жовтня 1932 р. відбувся достроковий пуск першої черги електростанції, генератори для якої закуповувалися у американської фір­ми “Дженерал електрик”. 
Для другої черги, пущеної в роки другої п’ятирічки, вони відправлялися вже з віт­чизняного заводу — “Електросила” (Ленінград). Введення в дію “Дніпрогесу”, що виробляв найдешевшу в СРСР елект­роенергію, створило умови для створення Запорізького ін­дуст­ріального комплексу.




Історія будівництва та реконструкції Дніпрогесу.

Дніпровську гідроелектростанцію ім. В.І. Леніна по праву можна вважати символом Запоріжжя та цілої епохи. Вже майже 80 років вона працює на користь людям. Перша постанова про підготовку до будівництва Дніпровської ГЕС була підписана 10 серпня 1921 р. У 1921–1925 рр. були проведені пошукові роботи і розроблений проект будівництва Дніпровської ГЕС . Авторство технічного проекту греблі та шлюзу належить професору І.Г. Александрову, а архітектурне 

рішення всього ансамблю електростанції В.О. Весніну. Будівництвом керував О.В. Вінтер . Стартом цих робіт стало 15 березня 1927 року – саме тоді було закладено перший будмайданчик Дніпробуду на одній із скель біля Кічкасу. Будівництво супроводжувалося величезною пропагандистською кампанією. Трудящі СРСР перераховували до фонду будівництва частину заробітку. Уже 1 квітня 1927 року у фонді Дніпрогесу був 1 млн руб. Однак лише імпортне обладнання для ГЕС коштувало 30 млн. Тому більшовики вдалися до масових поборів із селян: відбирали худобу, зерно та іншу сільгосппродукцію . Всього на Дніпробуді працювало понад 20 тис. чоловік 80 національностей . 1 травня 1932 року Дніпровська гідроелектростанція дала перший струм. Офіційне ж відкриття Дніпрогесу відбулося 10 жовтня 1932 року. 1 травня 1933 р. через трикамерний шлюз пройшов перший пасажирський пароплав “Соф’я Перовська”. Так відкрилося наскрізне судноплавство Дніпром. Проте лише 16 квітня 1939 року з пуском дев’ятого гідроагрегату був повністю завершений монтаж устаткування, і станція вийшла на проектну потужність – 560 тис. кіловатів . Гребля та електростанція суттєво постраждали під час війни: 




з 18   серпня до 4 жовтня 1941 року і з 14 жовтня до 28 грудня 1943 року саме тут проходила лінія фронту. Тікаючи наприкінці 1943 року, фашисти висадили в повітря машинний зал, пульт управління, все електрогосподарство та аванкамерний міст, але тотально зруйнувати греблю їм не вдалося. Радянські сапери-розвідники ціною неймовірних зусиль, у крижаній воді відшукали й знешкодили кабель, що вів до головного заряду, закладеного гітлерівцями . 23 лютого 1944 року Державний комітет оборони прийняв рішення про відбудову Дніпровської ГЕС. У березні прибули перші будівельники. 





З березня 1947 року перший гідроагрегат дав промисловий струм. 26 червня 1950-го було введено в дію останній 9-й агрегат відновленого Дніпрогесу . У 1969 році почалось будівництво Дніпрогес 2 та нового однокамерного шлюзу, яке очолив М.О. Дубовець. У 1974–1975 рр. були змонтовані і пущені шість гідроагрегатів, два останніх – у квітні 1980 року. Був введений у дію другий Дніпровський судноплавний шлюз. Вперше у практиці вітчизняного гідробудівництва здійснено розширення станції. При цьому потужність збільшилася більш як у два рази, пропускна спроможність судноплавних шлюзів – у 

3 рази, автодорожнього переходу – у 6 разів . З 1996 р. з огляду на особливу роль Дніпровської ГЕС в енергосистемі України, почата її великомасштабна реконструкція, яка проходить в два етапи до 2012 року. Середньорічне виробництво електроенергії Дніпровською ГЕС дорівнює 4008 млн. кВт.г. За всю історію свого існування виробила більше 230 млрд. кВтгод. електроенергії. Сьогодні Дніпрогес, крім основної своєї задачі, виконує роль мосту між лівим і правим берегами. Можна зробити висновок, що своїм другим народженням Запоріжжя завдячує Дніпрогесу. Саме завдяки будівництву Дніпровської гідроелектростанції заштатне повітове містечко перетворилося на великий промисловий та науково-технічний центр, який дав могутній поштовх у прискоренні індустріалізації України і всього колишнього Радянського Союзу. За півстоліття до виникнення популярного нині терміну місто біля Дніпровських порогів стало першим у світі технополісом.


Немає коментарів:

Дописати коментар

Підписатися на: Дописи (Atom)