вівторок, 26 березня 2019 р.

Старовинна українська зброя

приказки, які варто знати!

Український народ завжди був гострим на язик, а українська мова – багатюща на образні вислови та порівняння. Приказки збагачують нашу мову, роблять її живою. Тож вивчайте та вживайте. Наше, рiдне, пронесене пращурами далi, крiзь вiки. Але й досi актуальне.



А

Аби хліб, а зуби знайдуться.
Аби шия, а ярмо буде.
Або пан, або пропав.
Або дома не бути, або волі здобути.
Апетит з їдою прибуває.

Б

Баба з воза — кобилі легше.
Багатий, як циган на блохи.
Багато дива, мало млива.
Багатому й чорт яйця носить.
Байдуже ракові, в якому його горщику зварять.
Батогом обуха не переб’єш.
Бачить кіт сало, та сили мало.
Без вірного друга — велика туга.
Без нашого Гриця вода не освятиться.
Без труда нема плода.
Береженого Бог береже, а козака шабля.
Битому собаці кия не показуй.
Біда біду тягне.
Біда помучить і мудрості научить
Бійся не того собаки, що бреше, а того, що лащиться.
Близько лікоть, та не вкусиш.
Борода не робить мудрим чоловіка.
Боятися вовка — в ліс не ходити.
Брат мій, а хліб їж свій.
Брехливу собаку далеко чути.
Буває, що й корова літає.
Було б пшоно, а каша буде.
Було, та за водою пішло.........

вівторок, 19 березня 2019 р.

АКТУАЛЬНО!!!! ЯК НА ВАШУ ДУМКУ?

Ирина Пирогова: «Запорожью пора сходить с «металлургической иглы»




В Запорожье можно бесконечно смотреть на три вещи: на воды Днепра, на природу Хортицы и на дымящие заводы Кичкаса. И если по поводу первых двух примеров вопросов не возникает, то на созерцание ядовитых облаков горожане с удовольствием бы тратили гораздо меньше времени.

Чем чревато для нас это зрелище, какую ответственность несут его создатели и смогут ли когда-нибудь запорожцы наслаждаться чистым воздухом? Об этом и другом мы поговорили с председателем Запорожской областной организации «Всеукраинской экологической лиги» экологом с 20-летним стажем Ириной Пироговой.

вівторок, 12 березня 2019 р.

У ПРИМОРСЬКУ ВІДКРИЛИ СУЧАСНУ ВІТРОЕЛЕКТРОСТАНЦІЮ



  Під час візиту до Запорізької області Петро Порошенко взяв участь у запуску перших вітрових турбін Приморської вітроелектростанції. Цей об’єкт важливий для всієї України, зазначив Президент. Адже будівництво Приморської ВЕС – ще один крок на шляху до енергетичної незалежності держави.
  Приморський район — ось тут посеред поля знаходиться сучасна вітроелектростанція. Поки що на ній працюють лише 7 вітряків. Кожен з них потужністю майже 4 мегавати. Вітряки повністю автономні. Вони коригують швидкість і самостійно змінюють напрям в залежності від вітру. На Приморській ВЕС вперше в Україні запроваджено технологію цифрової підстанції. Тобто об’єкт обладнали спеціальними пристроями, які відстежують безпечність роботи станції. На відкриття першої черги до Приморська приїхав Президент Петро Порошенко.
  Президент зазначив – цей об’єкт важливий для всієї України із різних аспектів. По-перше він не шкодить екології, а навпаки дозволить скоротити викиди СО2. Також його будівництво та робота дозволять забезпечити новими робочими місцями сотні людей. І найголовніше Приморська ВЕС — це ще один крок до енергетичної незалежності України.
 Завершити повністю першу чергу будівництва станції, яка складатиметься з 26 вітряків, планують восени. А у 2021 році ВЕС має запрацювати на повну потужність і буде складатися з 52 вітротурбін. Це вже друга вітроелектростанція у нашій області. Першою є Ботієвська ВЕС.

пʼятниця, 1 березня 2019 р.

Запорожский дайвер отыскал под водой могилу Луизы Унгер

Юрий Батаев прекратил подводные поиски «Ангела». Во время очередного погружения в Днепр (23 февраля) дайвер принял решение поставить многоточие в экспедиции.
- Мы нашли фрагмент забора, мы нашли постамент, на котором стоял белый ангел. Мы нашли место захоронения Луизы Унгер. Однако постамент был пуст. Увидеть воочию постамент Ангела, установленный почти сто лет назад, не удалось, - отметил Юрий Батаев.  

Напомним, как уже писала «Вся Власть», в 1789 году меннониты прибыли в Запорожскую область для освоения земель. Тогда было основано много колоний, в том числе и Айнлаге, которую немцы-меннониты назвали в честь поселка, из которого прибыли.